Сумісне проживання однією сім’єю, як підстава для визнання права сумісної власності на майно, що було придбано під час такого проживання

Сумісне проживання однією сім’єю, як підстава для визнання права сумісної власності на майно, що було придбано під час такого проживання

Багато разів за свою практику зустрічав випадки, коли люди прожили десятки років як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, а розійшовшись, починали безперспективно ділити майно, що було придбано під час таких відносин, в суді, посилаючись на норми Сімейного Кодексу України.

Частіше я захищав сторону юридичного власника майна (тобто відповідача) і кожного разу мені вдавалось виграти для клієнта справу, залишивши майно в його власності та неподільним. В чому секрет? І як виграти таку справу, якщо ви на стороні позивача та намагаєтесь визнати майно спільною сумісною власністю?

Згідно до діючого законодавства України, інституту, так званого, «цивільного шлюбу» не існує. Щоб вважатись сім’єю та мати всі права подружжя, чоловік і жінка зобов’язані зареєструвати свої шлюбні відносини у відповідних органах РАЦС. В протилежному випадку всі майнові питання будуть вирішуватись виключно на підставі норм Цивільного кодексу України.

  • Ну і що? В чому принципова різниця? — Запитаєте ви.

Відповім. І почну здалеку. Ну давайте поглянемо на те, як подружжя, яке зареєструвало свій шлюб, набуває право спільної сумісної власності.

Якщо один з подружжя, знаходячись в шлюбі, купує, або створює майно, то це апріорі здійснюється в інтересах сім’ї, в порядку положень Сімейного кодексу України, а відповідно і право власності на таке майно буде вважатись спільним сумісним. Іншими словами, навіть якщо квартира, будинок, чи автомобіль придбаний і зареєстрований на одного з подружжя, інший буде вважатись співвласником цього майна. У випадку виникнення спору стосовно права власності на таке майно, стороні, чиї права було порушено, достатньо лише звернутись з позовом про поділ сумісно нажитого майна до суду. Згідно усталеної судової практики, позов буде задоволено.

А ось з парами, хто проживає разом у НЕзареєстрованому шлюбі набагато складніше. Давайте розберемо ситуацію на прикладі сумісного будівництва будинку. Закрийте очі і уявіть як це звичайно відбувається.

Коли у відносинах все нормально, люди кохають один-одного та піклуються про свій побут, то про укладення якихось юридичних угод ніхто не думає, а розмови про них, навіть, ображають почуття. А тому, де-факто земельну ділянку та будівельні матеріали придбали за сумісні кошти, будівництво здійснили сумісними силами із залученням батьків чи родичів, а в експлуатацію ввели на когось одного із «сумісно-проживаючих однією сім’єю» і де-юре, будинок із земельною ділянкою перейшли в приватну власність одного громадянина.

Далі все нібито нормально, про юридичні аспекти і думати забули. Проходять десять, двадцять, тридцять років (строк не має значення). Відчуття кохання згасло, бажання піклуватись один про одного зникло, навіть дружби між парою не залишилось. Лише образи, подрази та сварки. Треба розходитись. І тут стає питання, а що робити з майном, яке купували, будували і утримували сумісно. Невже залишиться все одному з, так званого, «подружжя»? І тут починаються судові тяжби.

В більшості випадків, для того, щоб визнати майно сумісно нажитим та поділити його п’ятдесят на п’ятдесят, позиція позивача зводиться до доведення факту проживання однією сім’єю на час купівлі земельної ділянки та будівництва будинку. Для цього залучаються до матеріалів справи фотографії, які нерідко носять дуже особистий характер, технічна документація на будинок, приводиться армія свідків, під час судових засідань ллються сльози та прокльони, однак все одно суд відмовляє в задоволенні позову. Чому? А тому, що це не зареєстрований шлюб, на нього не поширюються норми Сімейного кодексу України, і для набуття права спільної сумісної власності на майно не достатньо проживання разом як сім’я. В таких справах треба ОБОВ’ЯЗКОВО доводити ще й факт витрачання особистих коштів на придбання та створення спірного майна, не кажучи вже про ті домовленості, що існували між сторонами на той момент. А це вже дуже складно, оскільки, як я вже і казав, під час нормальних стосунків сторони не думають про те, що щось може бути погано і вони розійдуться. Тому ніякі квитанції, договори, банківські виписки та доручення не зберігаються. Довести факт витрати особистих коштів на майно практично не можливо і сторона, на яку не було оформлено право власності залишається ні з чим.

Отже, шановні читачі, ви повинні розуміти, що проживання в незареєстрованому шлюбі не суперечить діючому законодавству України, але несе доволі негативні наслідки для однієї із сторін таких правовідносин, якщо заздалегідь не попіклуватись про юридичне оформлення всіх домовленостей.

 

З повагою, адвокат Станіслав Ліфлянчик

Телефони для зв’язку: +38 066 292-89-90 та  +38 068 176-73-37

Категория : Статьи


Взыскание задолженности по кредитным договорам. Как выиграть?

Взыскание задолженности по кредитным договорам. Как выиграть?
Сегодня очень много случаев, когда банки или Фонд гарантирования вкладов продают, так называемые, кредитные портфели финансовым компаниям.
Финансовые компании, при этом, особо не церемонясь с должниками, подают иски о взыскании задолженности, обращают взыскание на предметы ипотеки, запугивают должника и все его окружение коллекторами, и казалось бы, нет управы на мучителей 🙂

А нет! Есть! И это адвокаты

Адвокатская фирма «Пакс»

🙂

Сегодня закончили еще одно дело о взыскании задолженности с нашего клиента. И снова успешно! В иске финансовой компании было отказано в полном объеме!!! Наш клиент больше никому и ничего не должен 🙂
Вы «кредитный должник»? Хотите знать как Вам спастись? И как выиграть свое дело? Спросите об этом меня:
066 292-89-90 и 068 176-73-37 Станислав Лифлянчик

Категория : Случаи из практики


З банківського рахунку незаконно списані кошти? Що робити? Чи треба їх повертати банку? Яка послідовність дій?

В сучасному світі дуже важко не користуватись електронними  платіжними системами, в тому числі і тими, що пропонуються банками. Погодьтесь, що це доволі зручно, адже ми маємо можливість здійснювати покупки, сплачувати рахунки, отримувати кредити та здійснювати перекази третім особам, не підіймаючись зі свого крісла. Однак і злочинці сталі більш «продвинуті». Вони навчились, шляхом злому електронної системи, чи шляхом заволодіння особистими даними, отримувати доступ до платіжних аккаунтів і банківських рахунків клієнтів банків, та здійснювати перекази на свої рахунки. Нерідко це робиться з максимальною шкодою для «жертви», оскільки кошти знімаються в кредит. В результаті людина не просто втрачає свої гроші, а ще й залишається винною банку чималу суму.

Позиція банків одностайна. Вони вважають, що кошти повинні повертатись клієнтом. Тобто «жертвою» шахраїв. Хоча всі розуміють, що кредитних коштів людина не отримувала.

То як бути в такій ситуації і як себе захистити?

По-перше, як тільки Вам стало відомо про незаконні транзакції, необхідно негайно звернутись на «гарячу лінію» відповідного банку чи власника платіжної системи і повідомити про все, що сталося.

По-друге, необхідно звернутись до банку чи власника платіжної системи з заявою, в якій детально викласти обставини справи та просити ліквідувати заборгованість та закрити кредитний рахунок.

По-третє, зверніться до поліції (кіберполіції) з заявою про скоєння злочину, в якій також викладіть всі обставини справи.

По-четверте, рекомендуємо звернутись до суду з позовом про визнання кредитного договору недійсним. В даному процесі необхідно довести ту обставину, що Вашої вини в заволодіння особистими даним немає, а кошти списані не в Ваших інтересах і не на Вашу користь.

Такий позов не обов’язково вигравати. В даній справі достатньо, щоб суд в мотивувальній частині рішення встановив ту обставину, що кредитних коштів клієнт банку не отримував. Воно Вам стане в нагоді коли банк знахабніє та пред’явить до Вас позов про стягнення заборгованості, оскільки обставини встановленні в рішенні суду, що набрало законної сили, вважаються доведеними і в інших процесах.

По-п’яте. Коли банк звернеться до суду з позовом про стягнення заборгованості, Вам необхідно підготувати обґрунтований відзив на позов (заперечення), до якого додати вищенаведене рішення та інші докази, що вдалось зібрати за весь цей час, і просити суд відмовити банку в позові.

Судова практика в таких справа доволі непогана для «боржника», якщо можна його так назвати, а тому, при професійному юридичному супроводі, Ви зможете відстояти свої права.

 

З повагою,

адвокат Станіслав Ліфлянчик

Категория : Статьи


СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ

На сьогодняшній день у підприємців все частіше і частіше виникають проблеми пов’язані з невиконанням грошових зобов’язань за договорами. Простіше кажучи, в зв’язку з виникненням заборгованості.
Наслідки таких порушень жахливі. Це і нездатність нести витрати, це і несплата заробітної плати, це і прострочення за податковими зобов’язаннями, і багато іншого.

Способів вирішення проблеми три:

  1. Досудове врегулювання спору шляхом переговорів сторін на рівні керівництва з використанням заздалегідь підготовлених юридичних аргументів.
  2. Досудове врегулювання шляхом направлення претензій із розрахунком заборгованості та неустойки, яка буде застосована в разі невиконання зобов’язань.
  3. Звернення до суду з відповідним позовом.

Незайвим буде звернути увагу, що не завжди після отримання рішення про стягнення заборгованості, її вдається в реальності стягнути, оскільки боржник може бути в боргах, арештах чи банкротстві. Також іноді буває, що контрагент готується до примусових стягнень заздалегідь, зменьшуючи статутний капітал, реалізуючи всі активи та припиняючи рух по рахункам. В такому випадку Ваша компанія зможе застосувати нереалізоване рішення суду при поданні податкової звітності, поставивши його у витрати. Ну щоб уникнути подібної ситуації перед поданням позову, а краще перед укладенням договору :), перевіряти свого контрагента на платоспроможність та сумлінність.

Юристи та адвокати нашої компанії пропонують Вам свої послуги із супроводу підприємницької діяльності на всіх стадіях реалізації договорів, а саме: укладення, реалізація, рекламація, стягнення боргу, примусове виконання судових рішень.

Категория : Статьи


Защищать свой бизнес от проверок контролирующих органов можно и нужно исключительно с помощью адвокатов

Сегодня общались со Станислав Лифлянчик (Stanislav Liflyanchik) о том, почему можно и нужно защищать свой бизнес от проверок контролирующих органов с помощью адвокатов — это единственный верный путь добиться справедливости.

Трансляцию можно посмотреть тут:
https://dp.informator.ua/…/v-ukraine-snyat-moratorij-na-pr…/

А почитать текст — тут:
https://dp.informator.ua/…/zhizn-posle-snyatiya-moratoriya…/

Категория : Новости


Адвокатская фирма «ПАКС» предоставляет услуги юридического аутсорсинга малого, среднего и крупного бизнеса.

Адвокатская фирма «ПАКС» предоставляет услуги юридического аутсорсинга малого, среднего и крупного бизнеса.

В связи со снятием моратория на проверки государственными органами, не одно предприятие не сможет обойтись без юридической помощи.
Здесь очень важно что бы помощь была оказана вовремя и квалифицированно!

Звоните! Будем рады быть полезными 
Телефоны:
066 292-89-90 и 068 176-73-37

Категория : Новости


Прокуратуре отказали в удовлетворении иска, который был подан в интересах Днепровской городской рады, об истребовании у гражданина квартиры

Начну с предистории, что бы вы поняли почему это победа светлой стороны Джедаев.
И так

В 91 году наша ДМР приняла решение о принятие в свою собственность ряда объектов недвижимости. В 2001 году ДМР приняла новое решение, которым дополнила предыдущее и передала все эти объекты в районным КВПЖРЭП.
А в 2011ДМР приняла еще одно решение, которым предусматривалась передача объектов недвижимости от районных КВПЖРЭП к другим КП. А вот зарегистрировать это решение в БТИ миська рада забыла!

В 2012 году началась процедура банкротства КВПЖЭРЭП, в рамках которой с общественных торгов было продано то самое имущество, которое не было юридически передано другому КП в 2011 из-за того, что, как я уже и говорил, вышеуказанное решение не было зарегистрировано.
Гор. совету б прийти в процесс банкротства, как собственнику КВПЖЭРЭП, возразить бы такой продаже, основываясь на своем решении 2011 года, но нет. Торгам он мешать не стал.
Вместо этого гор.совет подал в Бабушкинский суд ВНИМАНИЕ заявление об установлении факта, который имеет юридическое значение, в котором просил суд установить, что ДМР является собственником того имущества, которое продается с торгов. В 2013 году, вместо того, что бы вернуть заявление без рассмотрения на том основании, что юр.лицо не имеет права его подавать, принял решение о его удовлетворении.
Потом ДМР получила решение и затихарилась.

Далее. В 2013м с вышеуказанных публичных торгов была куплена квартира, входящая в перечень имущества, переданного КВПЖЭРЭП по решению гор.совета 2001 года, одним юридическим лицом.
Потом это юр. лицо продало указанную квартиру моему клиенту.
Обращаю внимание, что на тот момент публичные торги не были отменены и процесс об их отмене не шел, каких-либо судебных дел и споров так же не было. А посему мой клиент добросовестно, за свои деньги, по рыночной цене приобрел имущество.

Прошло 4 года и тут как снег на голову, моему клиенту приходит иск предъявленный прокурором в интересах ДМР, об истребовании у него квартиры в пользу ДМР.
Такие дела…
Сама миська рада со своим юр.отделом, такой иск подавать постеснялась чего-то. А прокуратуре норм. Чего так, они объяснить в процессе не смогли.
Из материалов дела выяснилось, что в 2015 году публичные торги, о которых я говорил, были отменены. Основанием для их отмены послужило решение Бабушкинского суда 2013 года об установлении факта.
А раз торги фсё, то и договор купли-продажи квартиры с юр.лицом недействительный. А по этому мой клиент, по версии прокуратуры и ДМР, должен отдать свою квартиру.

Так вот! У них ничего не получилось, так как нашими усилиями была подготовлена правовая позиция, основанная на практике Европейского суда и Верховного Суда Украины, на нормах действующего законодательства, на соответствующих доказательствах и на здравом смысле.
Суд стал на нашу сторону и в иске прокуратуры отказал!

Далее будет…

 

С уважением, адвокат Лифлянчик Станислав